- очманіти
- -і́ю, -і́єш, док., розм.Утратити здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одуріти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
очманіти
Смотреть что такое "очманіти" в других словарях:
очманіло — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
очманіти — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
очманіло — розм. Присл. до очманілий 2) … Український тлумачний словник
очманілий — 1 дієприкметник від: очманіти розм. очманілий 2 прикметник одурілий розм … Орфографічний словник української мови
очманілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
очманіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
очманілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до очманіти. 2) у знач. прикм. Який утратив здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одурілий. || Який виражає такий стан … Український тлумачний словник
очманілість — лості, ж., розм. Стан за знач. очманілий 2) … Український тлумачний словник
очманіння — я, с., розм. Стан за знач. очманіти … Український тлумачний словник
очманіти — (утратити здатність нормально міркувати, діяти), одуріти, очамріти, отуманіти, ошаліти … Словник синонімів української мови
